Дипломатичні відносини між Україною та Венесуелою були встановлені 29 вересня 1993 року.

Послом України у Венесуелі за сумісництвом є  Посол України в Бразилії Ю.В.Богаєвський (вручив Вірчі грамоти Президенту Венесуели У.Чавесу 25 вересня 2002 р.).

Обов’язки Посла Венесуели в Україні (за сумісництвом) з 1997р. по 2000 р. виконував Посол Венесуели в Російській Федерації Хосе Франсіско Сукре Фігарелья. Зараз венесуельська сторона опрацьовує питання щодо акредитації Посла Венесуели в Польщі новим Послом Венесуели в Україні за сумісництвом.

Cторони опрацьовують також питання про заснування у Каракасі інституту Почесного консула України, що могло б суттєво активізувати розвиток двосторонніх відносин, сприяти більш оперативному вирішенню організаційних питань. Венесуельська сторона визначається з кандидатурою на цю посаду.

Першим контактом на рівні зовнішньополітичних відомств двох країн став візит до Венесуели Міністра закордонних справ України 25-27 квітня 1999 року, який був прийнятий Президентом У.Чавесом, зустрівся з Міністром закордонних справ та з  керівництвом Національного конгресу.

На продовження домовленостей, досягнутих під час цього візиту, в липні того ж року відбувся робочий візит в Україну Першого заступника міністра закордонних справ Венесуели Х.Валеро Брісеньо, якого супроводжували представники деяких урядових установ та приватних компаній в галузі видобутку та переробки нафтопродуктів. Відбулися переговори в МЗС та Мінекономіки України щодо подальшого розвитку співпраці.

В рамках 56-ї сесії ГА ООН (2001 рік) відбулася робоча зустріч Міністрів закордонних справ двох країн, які дійшли згоди щодо необхідності подальшого розвитку договірно-правової бази та надання сприяння налагодженню прямих зв’язків між підприємцями двох країн.

Важливе значення для розвитку двосторонніх зв’язків мала зустріч Президентів України і Венесуели Л.Д.Кучми та У.Чавеса у вересні 2002 року в м. Йоганнесбургу (ПАР) в рамках Саміту ООН з питань сталого розвитку. В ході цієї зустрічі українська сторона висловила готовність співпрацювати з Венесуелою в галузі промисловості та в технологічній сфері, зокрема, поставляти їй продукцію машинобудування, сприяти оновленню її транспортної бази та енергетичної інфраструктури. Зі свого боку, Президент У.Чавес виявив зацікавленість в співпраці з нашою державою в нафтогазовій сфері, а також запропонував розробити спільні механізми співробітництва за пріоритетними напрямами. Президент України запросив У.Чавеса відвідати Україну, а також висловив готовність прийняти делегації Венесуели, як на найвищому рівні, так і на рівні ділових кіл для узгодження перспективних проектів двостороннього співпраці.

Під час візиту до Каракаса 23-25 вересня 2002 року Посла України в Бразилії для вручення Президентові У.Чавесу Вірчих грамот Посла України у Венесуелі за сумісництвом був розглянутий широкий комплекс питань розвитку двостороннього співробітництва. В ході бесіди з Послом України Президент Венесуели висловив задоволення змістом його переговорів з Президентом України Л.Д.Кучмою в м.Йоганнесбурзі і запевнив у своєму прагненні реалізувати досягнуті домовленості, зокрема, щодо створення міжурядового механізму та сприяння розвитку двосторонньої торгівлі. Відбулися також зустрічі Посла України з Міністром закордонних справ, з керівниками ряду департаментів МЗС Венесуели, із заступником міністра виробництва та торгівлі та Головою Постійної Комісії з питань зовнішньої політики Національної Асамблеї.

Багатообіцяючим напрямом двостороннього співробітництва у торговельній галузі міг би стати проект створення на території Венесуели складального виробництва українських тракторів “Південмашзаводу”, який розпочато в 2001 році. Українська сільськогосподарська техніка дістала високу оцінку місцевих товаровиробників, а також Президента У.Чавеса, який у січні 2002 р. брав особисту участь у передачі трьох українських тракторів їх новим власникам. На жаль, як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин цей проект поки що не реалізовано повною мірою.

Перспективними галузями у торговельних відносинах між двома країнами є, насамперед, машинобудування, в першу чергу виробництво обладнання та труб для національної нафтової та газової промисловості, випуск устаткування для енергетичного комплексу, а також суднобудування.

Обсяги двосторонньої торгівлі поки що не відповідають потенційним можливостям обох країн. У 2003 році спостерігалося деяке збільшення українського експорту в 1,7 рази (14,857 млн. дол. США), при незначних обсягах імпорту, який склав 5,13 млн. дол. За перше півріччя ц. р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 4,753 млн. дол. США з позитивним сальдо для України 4,752 млн. дол. США.

В структурі українського експорту переважають вироби з чорних металів – 73,0% від усього експорту, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки – 21,6% та котли, машини, апарати і механічні пристрої – 3,8%. Імпорт представлений лише двома позиціями: каучук, гума – 64,6% та товари, придбані в портах  – 35,4%.

Договірно-правова база на сьогодні складається лише з двох документів: Меморандуму про взаєморозумінні щодо запровадження механізму консультацій між МЗС, який був укладений в квітні 1999 р. та Договору про дружні відносини та співробітництво між двома країнами (підписаний 13 листопада 2001 року Міністрами закордонних справ двох країн у рамках їх зустрічі в ході 56-ї сесії ГА ООН - ратифікований Верховною Радою України 13 вересня 2002 року). На розгляді сторін - 7 проектів наступних документів: про торговельно-економічне співробітництво, про взаємний захист інвестицій, про створення змішаної міжурядової Комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, про взаємне визнання документів про освіту, про відмову від віз для власників дипломатичних та службових паспортів та конвенція про уникнення подвійного оподаткування.

 Співробітництво двох країн у галузі культури знаходиться поки що на початковій стадії, хоча сприятливим фактором для його розвитку є наявність у Венесуелі близько 2 тис. етнічних українців, окремі представники яких добре відомі керівництву країни.

Незважаючи на те, що розвиток українсько-венесуельських відносин ще перебуває в стадії активного становлення, існують реальні можливості для взаємовигідної партнерської співпраці двох країн у різних галузях і сферах, що відповідає національним інтересам обох сторін.